У світі передачі даних і телекомунікацій оптичні волокна зробили революцію в способах передачі інформації на великі відстані. Ці тонкі нитки зі скла або пластику мають здатність переносити величезні обсяги даних через передачу світлових сигналів. Однак не всі оптичні волокна однакові, і сьогодні використовуються два основні типи – одномодові та багатомодові волокна. Розуміння різниці між цими двома типами має вирішальне значення для вибору правильного оптоволоконного рішення для конкретних застосувань.

відмінності між одномодовим і багатомодовим волокном

1. Структура та розмір серцевини. Найсуттєвіша відмінність між одномодовими та багатомодовими волокнами полягає в розмірі серцевини та структурі. Одномодове волокно має набагато менший діаметр серцевини, як правило, близько 9 мікрон, що дозволяє лише одній моді або світловому шляху поширюватися через волокно. Навпаки, багатомодові волокна мають більший діаметр серцевини, як правило, 50 або 62,5 мікрон, що дозволяє одночасно поширювати кілька мод світла.

2. Поширення світла: розмір серцевини безпосередньо впливає на те, як світло поширюється через волокно. У одномодових волокнах світло поширюється по одній прямій траєкторії, що зменшує дисперсію та забезпечує більшу відстань передачі. Цей прямий шлях мінімізує спотворення сигналу, що робить одномодові волокна ідеальними для міжміського зв’язку.

З іншого боку, багатомодові волокна підтримують поширення кількох мод світла. Через більший розмір серцевини світлові промені йдуть різними шляхами, що призводить до модальної дисперсії, коли різні моди надходять до приймального кінця в різний час. У результаті багатомодові волокна більш схильні до спотворення сигналу на великих відстанях.

3. Пропускна здатність і швидкість передачі даних: різні характеристики поширення світла впливають на пропускну здатність і швидкість передачі даних, які може обробляти кожен тип волокна. Одномодові волокна мають вищу пропускну здатність і можуть передавати дані з більшою швидкістю порівняно з багатомодовими волокнами. Обмежена дисперсія в одномодових волокнах забезпечує більшу ємність даних, що робить їх придатними для високошвидкісної передачі даних на великі відстані.

Навпаки, багатомодові волокна мають нижчу пропускну здатність і, як правило, обмежені у своїй здатності передавати дані. Вони краще підходять для додатків малого радіусу дії, де високі швидкості передачі даних не критичні.

4. Джерела світла. Вибір джерел світла є ще одним фактором, що відрізняє одномодові від багатомодових волокон. Для одномодових волокон потрібні лазерні діодні джерела світла через їх вузький розмір серцевини та потребу в когерентному поширенні світла. Лазери забезпечують вузький промінь високої інтенсивності, який підтримує цілісність сигналу на великих відстанях.

Багатомодові волокна можуть працювати як з лазерними діодами, так і зі світлодіодними (LED) джерелами світла. Світлодіоди випромінюють менш сфокусоване світло з більшою довжиною хвилі, яке краще узгоджується з більшим діаметром серцевини багатомодового волокна.

5. Дисперсія та загасання: дисперсія та загасання є ключовими параметрами, які визначають якість передачі даних у оптичних волокнах. Одномодові волокна демонструють нижчу дисперсію та загасання порівняно з багатомодовими волокнами. Обмежена дисперсія гарантує, що світлові імпульси залишаються компактними та чіткими навіть під час передачі на великі відстані. Низьке затухання означає, що потужність сигналу знижується повільно, що забезпечує більший діапазон передачі сигналу.

У багатомодових волокнах вищі коефіцієнти дисперсії та ослаблення можуть призвести до спотворення сигналу та менших відстаней передачі. Тому багатомодові волокна зазвичай використовуються для додатків на короткій відстані, таких як центри обробки даних і локальні мережі (LAN).

6. Вартість і придатність до застосування: як і очікувалося, одномодові волокна, як правило, дорожчі, ніж багатомодові волокна через їх складну конструкцію та спеціальні компоненти. Вибір між одномодовим і багатомодовим волокном часто залежить від конкретного застосування та бюджетних міркувань.

Одномодові волокна зазвичай використовуються в телекомунікаціях на далекі відстані, магістралях високошвидкісного Інтернету та міжконтинентальних мережах зв’язку. Вони є кращим вибором для передачі великих обсягів даних на великі відстані з мінімальним погіршенням сигналу.

Багатомодові волокна знаходять своє застосування в сценаріях зв’язку малого радіусу дії, таких як локальні мережі, мережі кампусів і корпоративні центри обробки даних. Нижча вартість і простота встановлення роблять їх популярними для таких типів додатків.

Загалом, одномодове та багатомодове волокна — це два різних типи оптичних волокон, кожне зі своїми перевагами та обмеженнями. Одномодові волокна перевершують передачу на великі відстані завдяки високій швидкості передачі даних і мінімальному спотворенню сигналу, тоді як багатомодові волокна більше підходять для додатків на короткій відстані через їх економічну ефективність і універсальність з різними джерелами світла. Вибір між ними залежить від конкретних потреб комунікаційної мережі, необхідних швидкостей передачі даних і бюджету, доступного для проекту. Розуміння відмінностей між цими типами волокон має важливе значення для прийняття обґрунтованих рішень під час створення та підтримки надійної та ефективної комунікаційної інфраструктури.

Одномодове волокно

Одномодове волокно G657A2 поєднує в собі дві привабливі властивості: чудову чутливість до низьких макровигинів і низький піковий рівень води. Він повністю оптимізований для використання в діапазоні OESCL (1260 -1625 нм). EasyBand^®Нечутливість до вигинів Plus не тільки гарантує застосування L-діапазону, але й дозволяє легко встановлювати без надмірної обережності під час зберігання волокна, особливо для застосування в мережах FTTH. Радіуси згину в портах волоконного напряму можна зменшити, а також мінімальні радіуси згину в настінних і кутових кріпленнях.

Багатомодове волокно

Нечутливі до вигину багатомодові волокна OM3/OM4 відповідають або перевищують специфікації ISO/IEC 11801-1 OM3/OM4, специфікації IEC 60793-2-10 A1-OM3/A1-OM4 і специфікації TIA-492AAAF A1-OM3/A1-OM4.

Багатомодове волокно, нечутливе до вигину OM4 (BIMMF) — це тип оптичного волокна, яке розроблено для покращення продуктивності та довговічності під час сильного згинання. Він спеціально розроблений для мінімізації втрати сигналу та підтримки високої якості передачі, навіть якщо волокно зігнуто під гострими кутами.

Термін «OM3/OM4» стосується специфікації оптичного багатомодового волокна, визначеної Міжнародною електротехнічною комісією (IEC). Волокна OM3/OM4 розроблені для підтримки високошвидкісної передачі даних на короткі відстані, зазвичай у центрах обробки даних або локальних мережах (LAN).

Характеристика «нечутливості до вигину» OM3/OM4 BIMMF означає, що він може витримувати щільний згин без значного погіршення або втрати сигналу. Це досягається завдяки використанню передового дизайну волокон і технологій виробництва, які мінімізують вплив втрат, спричинених вигином.

OM3/OM4 BIMMF є особливо корисним у додатках, де обмежений простір або де маршрутизація оптоволокна вимагає щільних вигинів, наприклад, у кабельній розводці центрів обробки даних, установках оптоволокна до столу (FTTD) та інших середовищах з високою щільністю. Це забезпечує більшу гнучкість у управлінні кабелями та установці, зберігаючи високу швидкість передачі даних і надійну роботу.

Загалом OM3/OM4 BIMMF пропонує покращену цілісність сигналу, підвищену гнучкість і більшу надійність у вимогливих багатомодових оптоволоконних додатках. Він широко використовується у високошвидкісних системах передачі даних, які потребують ефективного та надійного оптичного з’єднання.